Рак сигмоподібної кишки

 Причини розвитку захворювання

Злоякісне новоутворення сигмоподібної кишки може розвиватися під впливом наступних провокуючих факторів:

• Незбалансоване харчування: переважання у раціоні жирної їжі та швидких вуглеводів, а також нестача свіжих овочів, фруктів і продуктів, багатих на клітковину.

• Спадковість: підвищений ризик захворювання у осіб, у яких близькі родичі мали подібний діагноз.

• Хронічні запальні процеси: захворювання, такі як неспецифічний виразковий коліт і хвороба Крона, можуть сприяти розвитку раку.

• Недостатня рухливість: сидячий спосіб життя уповільнює евакуацію калових мас, що збільшує ризик захворювання.

• Хронічний закреп: тривалий вплив токсинів на слизову та травми, викликані грудкоподібним вмістом кишечника, підвищують ризик розвитку раку.

Крім того, злоякісне новоутворення сигмоподібної кишки частіше виникає у пацієнтів, які зловживають алкоголем та курять. Ці фактори погіршують стан кишечника і збільшують ймовірність виникнення раку.

Класифікація раку сигмоподібної кишки:

Залежно від особливостей росту пухлини розрізняють два типи раку:

Екзофітний рак.
Цей тип новоутворення росте переважно в просвіт органу і виглядає як виступаючі вузли на товстій ніжці. При відсутності своєчасного лікування пухлина може виразковуватися, кровоточити і піддаватися інфікуванню.

Ендофітний рак.
Ендофітні пухлини ростуть углиб органу і проникають у стінку кишечника. Зі збільшенням пухлини просвіт органу звужується, що ускладнює проходження його вмісту. Ендофітні пухлини частіше зустрічаються в сигмоподібній кишці.

З урахуванням гістологічної будови виділяють три основні види раку кишечника:

• Аденокарцинома сигмоподібної кишки.
  Найпоширеніший тип, що складається з клітин залозистого епітелію. Аденокарцинома може бути низько-, високо- або помірно диференційованою. Зі зниженням рівня диференціювання погіршується прогноз.

• Муцинозна аденокарцинома.
  Підтип низькодиференційованої пухлини, що складається зі слизових клітин. Такі новоутворення швидко ростуть і метастазують.

• Перстнеподібноклітинний рак.
  Рідкісний гістологічний тип (3-4% випадків), представлений атиповими клітинами, характеризується несприятливим прогнозом.

Стадії раку сигмоподібної кишки:

1. Перша стадія.
   Поява видимої пухлини в межах слизової оболонки. Висока ймовірність виразкування.

2. Друга стадія.

• Тип II-A: пухлина росте в просвіт кишечника.

• Тип II-B: пухлина проникає в тканину стінки.

1. Третя стадія.
   Наявність метастазів:

• Тип III-A: пухлина майже повністю закупорює просвіт кишки.

• Тип III-B: поодинокі метастази в лімфовузлах, пухлина продовжує рости в стінці кишечника.

1. Четверта стадія.
   Метастази поширюються на віддалені органи, пухлина проникає в тканини сусідніх органів. Включає підтипи 4А, 4В, 4С залежно від уражених зон.

Особливості симптоматики раку сигмоподібної кишки:

На початковій стадії
Рак може протікати без симптомів або з невираженими ознаками. Першим симптомом часто буває періодичний дискомфорт у кишечнику, який поступово посилюється із розвитком хвороби.

На пізніх стадіях рак супроводжується такими симптомами:

• Метеоризм — підвищене газоутворення, що викликає здуття і дискомфорт.

• Запори або діарея — зміни характеру стільця можуть свідчити про патологічні процеси.

• Відрижка і нудота — можуть бути пов’язані з порушеннями травлення.

• Сліди слизу і крові у калі — вказують на пошкодження слизової оболонки кишечника.

• Інтенсивний тупий або переймоподібний біль у животі, який не залежить від прийому їжі і може бути постійним або періодичним.

Загальні симптоми, що можуть виникати при раку сигмоподібної кишки:

• Втрата апетиту — через дискомфорт і біль.

• Блідість і жовтяниця шкіри — ознаки анемії або порушення функції печінки.

• Слабкість, підвищена втомлюваність — наслідок хвороби та втрати поживних речовин.

• Безпричинна втрата ваги — через порушення засвоєння їжі і метаболічні зміни.

При гематогенному метастазуванні можуть з’являтися додаткові симптоми, що свідчать про ураження інших органів, що вимагає ретельного обстеження.

Запитати в ChatGPT

Можливі ускладнення раку сигмоподібної кишки:

Ускладнення при раку сигмоподібної кишки у важких клінічних випадках можуть включати метастазування в інші органи, що загрожує життю пацієнта та погіршує його загальний стан. Найхарактерніші ускладнення раку кишечника:

1. Кровотеча з новоутворення. Пацієнт може спостерігати кров’янисті виділення із заднього проходу. Кров може бути як яскраво-червоною, так і темною, що свідчить про різні джерела кровотечі залежно від локалізації ураження.

2. Гостра кишкова непрохідність. Виникає через закупорку просвіту кишки каловими масами. При цьому живіт пацієнта може набувати нетипової форми через здуття петель кишечника, з’являються різкі болі, діарея та багаторазова блювота. Пацієнту потрібна невідкладна госпіталізація в хірургічне відділення для проведення необхідних заходів.

3. Запальний процес і некроз кишечника. Це ускладнення виникає через вихід вмісту кишечника в оточуючі тканини, зазвичай через мікроперфорації стінок органа. Навколо кишки формується запальний інфільтрат або гнійник, що проявляється болями в животі та підвищенням температури тіла. У черевній порожнині може пальпуватися пухлиноподібне утворення.

Крім того, запалення кишечника може імітувати інші патології черевної порожнини та заочеревинної області, такі як паранефрит, пельвіоперитоніт, флегмони та інші стани, що ускладнює діагностику та потребує уважного підходу до лікування.

 Діагностика раку

У нашій клініці діагностика пухлини в сигмоподібній кишці здійснюється з урахуванням скарг пацієнта, анамнезу, даних об’єктивного огляду та результатів додаткових досліджень. До основних методів діагностики належать:

• Колоноскопія. Це ендоскопічний метод, який є одним із найінформативніших для діагностики раку сигмоподібної кишки. Він дозволяє візуально оцінити обсяг і локалізацію пухлини, а також взяти біологічний матеріал для гістологічного аналізу.

• Ультразвукове дослідження (УЗД). Використовується для оцінки стану органів черевної порожнини та виявлення можливих метастазів.

• Комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ). Ці методи допомагають визначити стадію розвитку захворювання та оцінити поширення пухлини.

• Рентгенографія. Для виявлення ознак метастазування проводять рентгенографічні дослідження хребта та грудної клітки.

Остаточний діагноз раку сигмоподібної кишки може бути поставлений лише після отримання результатів гістологічного дослідження. Диференціальна діагностика новоутворення важлива для виключення передракових і запальних захворювань кишечника, а також нерухомих новоутворень заочеревинного простору. Це дозволяє точно визначити характер патології та обрати оптимальний підхід до лікування.

Велике значення приділяється повноцінному харчуванню пацієнта, яке часто ускладнене. Щоб відшкодувати дефіцит нутрієнтів, лікар може призначити парентеральне харчування або спеціальні медичні концентрати для перорального застосування.