Лапароскопічна холецистектомія: особливості, переваги

Визначення

Причини

• Зміна якісного складу жовчі внаслідок неправильного способу життя. До них відносяться похибки харчування, відсутність рухової активності, стреси, надмірна маса тіла, хронічні інфекції, шкідливі звички.
• Дискінезія жовчовивідних шляхів. Функціональна патологія, при якій порушується моторика жовчного міхура та всієї гепатобіліарної системи.
• Травми жовчного міхура, пухлини, кісти, скупчення гельмінтів, що перекривають протоки жовчовивідних шляхів.
• Спадкові причини. Цей вид порушень пов'язані з вродженими аномаліями будови гепатобіліарної системи. Це патологічне звуження просвіту жовчних проток, перекрут ніжки та загин жовчного міхура. А також уроджена схильність до утворення конкрементів.
• Ризик застою в жовчному міхурі збільшується в літньому віці та в період вагітності (тиск збільшеної матки на жовчний міхур на пізніх термінах вагітності).

 Класифікація

У клінічній гастроентерології існує кілька видів класифікації холециститу (залежно від етіології, характеру перебігу, за видом патологічного процесу). Визначення приналежності до того чи іншого підвиду дозволяє вибрати правильну тактику лікування.

З позиції етіології розрізняють калькульозний та некалькульозний види:

• Калькульозний холецистит протікає з утворенням конкрементів у порожнині жовчного міхура. Це найпоширеніший вид хвороби (зустрічається у 90% випадків). Гостра форма супроводжується сильним болем та інтоксикацією. За складом конкременти поділяються на холестеринові, білірубінові, кальцові.
• Некалькульозний холецистит – зустрічається рідше і протікає без утворення конкрементів. Часто має рецидивуючий перебіг. За хронічної форми великий ризик застійних процесів. Це веде до потовщення стінок та зморщування органу.

За характером перебігу розрізняють два види патології:

• Гострий холецистит. Має раптовий початок та яскраву симптоматику у вигляді больових відчуттів та інтоксикації. У цій формі протікає частіше калькульозний вигляд при різкій блокаді відтоку жовчі.
• Хронічний холецистит характеризується млявим та тривалим перебігом при неефективному лікуванні. У цієї форми стерті симптоми та хвилеподібний характер: ремісії змінюються новими загостреннями.

Наступний вид класифікації – за видом патологічного процесу.

• Катаральний холецистит діагностують на самому початку хвороби, коли уражена тільки слизова та підслизова оболонки епітелію органу.
• Флегмонозний – настає після катаральної, знаменує початок гнійного процесу. На стінках жовчного міхура формуються ділянки інфільтратів. Область жовчного міхура – праве підребер'я – стає дуже болючим. Біль зростає при пальпації, кашлі, зміні положення тіла. Температура тіла підвищена.
• При гангренозній формі починається відмирання ділянок слизової оболонки, через що порушується іннервація. Біль зменшується, що створює у хворого оманливе відчуття одужання. Насправді ж стан погіршується. Захисні сили організму падають.
• Перфоративна форма означає прорив відмерлих ділянок слизової оболонки, при якій інфікований вміст отримує можливість виходу назовні, в черевну порожнину. Це найнебезпечніший вид холециститу, який загрожує розвитком тяжкого ускладнення – перитоніту. Хворому необхідна термінова операція та реанімаційні заходи.

Гнійна, некротична та перфоративна форми холециститу звуться деструктивними.

Диагностика

Предварительный диагноз выставляют уже по результатам собранного анамнеза и внешнего осмотра пациента. Используют информативные методики провокации боли при пальпации определенных областей:

• Симптом Ортнера при холецистите представляет собой усиление болезненности во время легких ударов по правому нижнему ребру
• Симптом Мюсси-Георгиевского при заболевании желчного пузыря определяется болезненностью при пальпации области шеи под ухом (там, где проходит грудинно-ключично-сосцевидная мышца).
• При определении симптома Щеткина-Блюмберга пальпируют живот в области правого подреберья. Болезненность возникает при быстром отъятии руки.

Для уточнения диагноза проводят ряд лабораторных исследований:

• Биохимический анализ крови с печеночными пробами. Высокий уровень трансаминаз, билирубина, щелочной фосфатазы указывает на наличие воспаления.
• Общий анализ крови позволяет высокий уровень СОЭ и сдвиг лейкоцитарной формулы влево? что подтверждает наличие воспалительного процесса в организме.

При диагностике холецистита наиболее информативными являются УЗИ и компьютерная томография органов брюшной полости.

• При холецистите патологически изменены размеры органа.  Утолщение стенок желчного пузыря, неоднородное содержимое, наличие конкрементов, изменение размеров органа дают возможность подтвердить диагноз «холецистит».
• В ходе фракционного дуоденального зондирования проводят забор материала для оценки цвета и консистенции желчи и выявления вида возбудителя при инфекционном характере. Это даст возможность подобрать действенный антибактериальный препарат.

В ходе диагностических мероприятий дифференцируют холецистит с панкреатитом, язвенной болезнью, аппендицитом, кишечной непроходимостью.